Церебролізин — інструкція по застосуванню

Зміст:

• Показання та фармакодинаміка
• Дозування
• Протипоказання і побічні дії
• Взаємодія
• Додаткова інформація

Церебролізин – це популярний і досить часто призначається препарат. Випускається він тільки у вигляді розчину для ін’єкцій, а виконується відразу декількома фармакологічними корпораціями. Основна речовина – концентрат церебролізину, який складається з великої кількості пептидів, які одержують з головного мозку свині.

Показання та фармакодинаміка

Ліки має одразу кілька позитивних впливів на головний мозок, серед яких особливо варто відзначити підвищення енергетичного метаболізму мозку, поліпшення внутрішньоклітинного синтезу білка, що особливо актуально для людей старшого віку, а також для недоношених новонароджених.

Також ін’єкції допомагають захистити нейрони від пошкоджень при наявності ішемії або гіпоксії, і знижують шкідливу дію на них деяких інших лікарських засобів. Саме завдяки своїй дії основними показаннями для призначення цього препарату будуть наступні захворювання та патологічні стани:

1. Хвороба Альцгеймера.
2. Деменція різного генезу.
3. Цереброваскулярна недостатність в хронічній стадії.
4. Ішемічний інсульт.
5. Травматичне пошкодження головного і спинного мозку.
6. Затримка розумового розвитку у дитячому віці.
7. Гіперактивність і синдром дефіциту уваги у дітей.

Також в інструкції по застосуванню зазначається, що церебролізин може застосовуватися в комплексній терапії при розвитку ендогенної депресії, яка не піддається лікуванню антидепресантами.

Дозування

Застосовувати розчин можна кількома способами. При внутрішньом’язовому введенні доза не повинна бути більше 5 мл, а при внутрішньовенному введенні — від 5 до 10 мл. При використанні внутрішньовенних систем доза може бути збільшена до 50 мл на одне введення.

Однак дози і загальна тривалість терапії залежать від того, який саме поставлений діагноз пацієнтові і яка тяжкість захворювання, і, звичайно, від віку. Оптимально, якщо курс буде становити 20 повних днів.

Застосування церебролізину залежить від діагнозу. Так, наприклад, при ішемічному інсульті та інших гострих станах лікування повинне починатися в перші години, а препарат повинен вводитися тільки внутрішньовенно у кількості від 10 до 50 мл Після закінчення гострого періоду доза може бути трохи знижена, а спосіб введення змінений на внутрішньом’язовий.

Під час терапії хвороби Альцгеймера вводиться від 5 до 30 мл. Що ж стосується дітей, то тут все залежить від маси дитини і розраховується доза 0.1 – 0.2 мл на кілограм.

Для підвищення ефективності курси можна повторювати залежно від отриманого ефекту і від загального стану.

Протипоказання і побічна дія

Основне протипоказання –непереносимість. В інструкції по застосуванню також є 2 інших протипоказання — гостра ниркова недостатність і епілептичний статус.

При застосуванні можуть виникати побічні явища. Так, наприклад, при швидкому внутрішньовенному введенні пацієнт може відчути жар, пітливість і запаморочення. Але така реакція зустрічається дуже і дуже рідко.

З боку шлунково-кишкового тракту також можуть зустрічатися незначні порушення, виражені у вигляді втрати апетиту, розлади травлення, проносу або запору, нудоти або блювоти.

Є повідомлення про те, що у дуже рідкісних випадках на тлі лікування цим препаратом можуть виникнути епілептичні припадки. Також з боку ЦНС можуть спостерігатися такі побічні явища, як безсоння, збудження, агресивну поведінку, сплутаність свідомості.

Однак варто пам’ятати про те, що більшість побічних ефектів при клінічних випробуваннях були одночасно виявлені як у людей, які отримують церебролізин, так і у тих, хто отримував плацебо.

Взаємодія

В інструкції до церебролизину сказано, що при одночасному застосуванні цієї речовини і антидепресантів, дозу останніх обов’язково потрібно знизити.

При введенні вміст ампули не можна змішувати в одному шприці ні з одним з відомих препаратів. Також церебролізин несумісний з тими розчинами, до складу яких входять ліпіди.

Додаткова інформація

Для розведення ампули і внутрішньовенного краплинного введення потрібно використовувати один з наступних розчинів:

1. 0,9% розчин натрію хлориду.
2. Розчин Рінгера.
3. 5% розчин глюкози.

Внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення можливо при одночасному лікуванні вітамінами і ліками, які покращують серцеву діяльність.

Один з найпопулярніших аналогів сьогодні – це російський препарат церебролизат, однак активна речовина тут отримують із мозку великої рогатої худоби. Обидва ці розчину ні в якому разі не можна застосовувати при вагітності, а от питання лікування під час грудного вигодовування має вирішуватися кожний раз індивідуально.