Грибковий менінгіт — види збудників, симптоми, лікування

Зміст:

• Клінічна картина
• Консервативна терапія Cryptococcus neoformans
• Консервативна терапія при збудника Candida
• Консервативна терапія Coccidioides immitis

Грибкові менінгіти – це ціла група захворювань, яка викликана грибковим ураженням мозкових оболонок з повільним прогресуючим перебігом, яке без лікування призводить до смерті.

Найчастіше збудниками цієї інфекції є Cryptococcus neoformans, гриби роду Candida і Coccidioides immitis. Розвиток цього захворювання багато в чому нагадує розвиток туберкульозу. Проникають грибки в організм тільки коли у людини значно знижений імунітет. При цьому у людей з діагностованим Снідом це захворювання протікає трохи інакше.

Найчастіше при Сніді будь-яких симптомів пацієнт не пред’являє, і тільки в рідкісних випадках можуть бути виявлені незначні клінічні ознаки – головний біль, сонливість, підвищення температури тіла.

Клінічна картина

У більшості людей, які не мають діагнозу ВІЛ або СНІД, хвороба, як правило, розвивається підгостро, протягом декількох тижнів і навіть довше. Основні симптоми:

1. Головний біль.
2. Підвищена температура тіла.
3. Менінгеальний синдром.
4. Сонливість.
5. Загальмованість.
6. Дратівливість.

Деякі інші психічні порушення виникають на тлі енцефаліту. При цьому є й ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску. Особливу увагу потрібно приділити аналізу ліквору, в якому виявляється велика кількість лімфоцитів. Також з ліквору можна виділити мікроорганізм, який викликав захворювання.

Симптоми грибкового менінгіту у дорослих при ураженні грибками роду Кандида можуть розвиватися як гостро, так і підгостро. Зазвичай пацієнти скаржаться на підвищену температуру тіла і головний біль. Через деякий час відбувається порушення свідомості, виникає занепокоєння, вогнищева неврологічна симптоматика, парези черепно-мозкових нервів.

При пункції ліквору у цьому разі виявляються не тільки лімфоцити, але і нейтрофіли. Виявити збудник можна тільки в половині всіх випадків.

Хвороба, викликана Coccidioides immitis також починається гостро або підгостро. Тут також спостерігається лихоманка, головний біль, зменшення маси тіла. У половини пацієнтів спостерігається енцефалопатія. Також наголошується дезорієнтація, сонливість. А ось менінгіальні синдроми повністю відсутні або виражені дуже слабко, але є нудота, блювання, судоми. Практично у половини хворих вдається виділити збудника.

Консервативна терапія Cryptococcus neoformans

Лікування цієї хвороби залежить від викликав її мікроорганізму, тому цю проблему потрібно розглянути більш докладно. Основними препаратами для цієї групи менінгітів були і залишаються амфотерицин В — 0,3 мг на кг маси тіла на добу і 5-флуцитозин — 150 мг на кг на добу. Тривалість лікування 6 тижнів. Однак така тактика ефективна, тільки коли немає неврологічних порушень і супутніх ВІЛ-інфекції або Сніду.

Також ефективність була досягнута при використанні флюконазола 400 мг на добу і амфотерицину В 0,7 мг на кг на добу + 5-флуцитозин 150 мг. Проте навіть після повного клінічного виліковування при подальшому зниженні імунітету можливий рецидив.

Консервативна терапія при збудника Candida

Симптоми грибкового менінгіту в цьому випадку добре піддаються терапії амфотерицином В або в поєднанні з 5-флуцитозином. Однак при пізньому призначенні цих препаратів можливий летальний результат.

Що ж стосується флюконазола, то його використання при даному виді менінгіту поки знаходиться на стадії вивчення, але його вже можуть призначати, коли немає загрозливих для життя симптомів. У всіх інших ситуаціях краще використовувати саме амфотерицину В, дози якого підбираються строго індивідуально.

Консервативна терапія Coccidioides immitis

Лікування грибкового менінгіту при цьому збудника починається з призначення флуконазолу і внутрішньовенного введення амфотерицину Ст. Застосовується найчастіше за полмиллиграмма 3 рази в тиждень. Тривалість курсу — 3 місяці.

Проте летальність може становити половину всіх діагностованих випадків. Тому сьогодні ця схема лікування переглянута і препарат вводиться в більшій дозі – 1 – 1,5 мг. Припинити терапію можна тільки якщо протягом року ліквор залишається чистим.

Найефективнішим способом лікування даної патології можна назвати введення амфотерицину В прямо В ліквор. Робиться процедура раз на 6 тижнів, але таке введення важко переноситься пацієнтами і нерідко дає ускладнення у вигляді запального процесу.

Приймати ліки необхідно продовжувати навіть якщо немає ніяких видимих симптомів хвороби, однак в лікворі визначаються характерні відхилення.

Якщо збудника виявити не вдалося, а таке буває у половини пацієнтів, то препаратом вибору слід вважати амфотерицин Ст.