Зміст:
- Що це таке
- Причини
- Симптоми
- Діагностика та лікування
- Прогноз
Синдром фіксованого спинного мозку — одна з найбільш рідкісних патологій. В основному вона не діагностується до певного моменту, а це зазвичай проходження МРТ дослідження з приводу зовсім іншого захворювання. У медичній літературі можна зустріти кілька інших назв цього патологічного стану. Це і синдром натягу термінальної нитки і тетеринг-синдром, і синдром жорсткої кінцевої нитки, і ще кілька інших назв. Іноді замість слова «фіксований» використовується слово «прив’язаний».
Що це таке
Особливість захворювання в тому, що спинний мозок буквально прив’язується до хребта. І найчастіше це спостерігається в поперековому відділі. В нормі він знаходиться в спеціальному каналі в спинномозковій рідині в самому центрі хребта.
Це дозволяє йому рухатися без всяких утруднень, а заодно захищає від пошкоджень. При цій патології спинномозкова тканина сполучена із хребцями настільки щільно, що є як би частиною кісткової структури.
Причини
На сьогоднішній день відомо кілька причин, за якими відбувається розвиток цієї рідкісної патології. До них можна віднести:
- Порок Кіарі, при якому спинний мозок з якихось причин потрапляє у верхню частину хребтового каналу.
- Розщеплення хребта.
- Дефекти в структурі нижньої половини спинного мозку.
- Травми попереку з пошкодженням спинномозкової тканини.
- Наявність рубцевої тканини після операції на хребті.
- Пухлини.
- Кісти.
Синдром фіксованого спинного мозку може бути виявлено як у дітей, так і дорослих. Приблизно в 2 випадках на тисячу живих новонароджених така патологія визначається як вроджена. Але найчастіше захворювання розвивається в результаті вищеописаних причин, і в основному це пухлини і кісти.
Симптоми
Симптоми будуть залежати від відділу, в якому відбулося злиття. До того ж прояви у дітей та дорослих будуть різними. До основних симптомів цієї патології у дітей можна віднести:
- Пухлини на попереку.
- Поява волосся в цій області.
- Поява ямочок.
- Зміна кольору шкіри.
- Болі в ногах або в нижній половині спини.
- Утруднення під час ходьби.
- Нетримання сечі по ночах.
- Деформація ніг і ступень.
- Порушення ходи.
- М’язова атрофія, яка сильно помітна.
- Сколіоз.
- Кіфоз.
Перші симптоми в основному починають проявляти себе в той час, коли дитині виповниться 4 роки. З віком стан погіршується все сильніше, а деякі неврологічні порушення неможливо виправити ні операцією, ні лікарською терапією.
У дорослих в основному спостерігаються неврологічні симптоми, але виражені вони в кілька разів сильніше. Пов’язано це з більш вираженою навантаженням на хребет в цілому.
Діагностика та лікування
Діагностика заснована на використанні МРТ. Всі інші методи не дають необхідної інформації про патології.
У найважчих випадках для поліпшення стану пацієнту пропонується операція. Проводиться вона таким чином. Спочатку розкривається хребет в області попереку, після чого усувається сама патологія. Зазвичай для цього лікар відокремлює спинний мозок від кісткової структури та інших навколишніх тканин з допомогою складних і хірургічних методів. Вся робота проводиться з використанням мікроскопів.
Якщо після операції через деякий час трапляється рецидив, то оперативне втручання проводиться знову. Для кращого результату доводиться видаляти деякі хребці. Це допомагає позбутися від болю і знижує напругу. В основному така процедура проводиться тоді, коли у пацієнта сталося кілька рецидивів за короткий період часу.
Прогноз
Операція здатна усунути саму фіксацію, так і всі прояви, які пов’язані з патологій. Як правило, після оперативного втручання повністю проходять болі і неврологічні симптоми. Правда, якщо пацієнт затягує з операцією по тим чи іншим причинам, то деякі симптоми можуть залишитися назавжди і позбавитися від них не вийде. До них можна віднести слабкість в ногах, оніміння, відчуття повзання мурашок, і деякі інші прояви. Але таке лікування не допоможе відновити втрачену функцію сечового міхура.
Що стосується дітей, то у них операція може проводитися до 4 разів. Це пов’язано з ростом дитини і постійним розвитком хребта і хребців. До того ж, досі немає достовірної інформації про те, чи можна вилікуватися від цього захворювання назавжди після проведених операцій, і чому хвороба повертається знову.