Зміст:
- Симптоми
- Лікування
Фіброзит (або як його ще називають — фіброміалгія) по сей день є однією з найбільш загадкових хвороб, симптоми якої неможливо проігнорувати, але при цьому причини розвитку цього захворювання до цих пір толком не визначені. Основна відмінна риса цієї хвороби — постійна м’язово-скелетний біль, при якій здається, що болить все тіло. Але при цьому не вдається виявити будь-яких патологічних процесів в тканинах людського організму, у зв’язку з чим був зроблений висновок, що це захворювання в більшій мірі пов’язане з зміною роботи головного мозку і різними психологічними факторами. При цьому іноді це захворювання стає супутником інших системних хвороб — системної склеродермії, ревматоїдного артриту, а також деяких інфекційних захворювань.
Зазвичай ця хвороба вражає жінок у віці близько 45 років, але в деяких випадках її виявляють і у більш молодих людей. Іноді це захворювання з’являється і у дітей, але в 2 з 3 випадків вона проходить безслідно сама по собі.
Які симптоми цього захворювання?
Відмітна особливість цієї хвороби в тому, що немає чітко визначеного набору симптомів. Існує певний список проявів цієї хвороби, при цьому вони можуть бути присутні одночасно всі, а може бути тільки якась частина з них. Так, у перелік можливих симптомів цього захворювання входять:
- ранкова і загальна скутість рухів;
- болі в суглобах;
- м’язові болі;
- слабкість;
- головний біль;
- порушення сну;
- швидка стомлюваність, хронічна втома;
- депресія, загальмованість, складність концентрації уваги;
- синдром подразненої кишки;
- поява почуття ущільнення тканин і розпирання в області колінних суглобів і в кистях.
Можна відмітити, що симптоми досить хаотичні і виявити між ними зв’язок досить складно. Діагностика також ускладнюється тим, що всі симптоми можуть поєднуватися практично в довільних комбінаціях.
Як лікують це захворювання?
Фіброзит зараз частіше називають фибромиалгией з-за психогенного характеру захворювання, що накладає певний відбиток на лікування, яке підбирається лікарем. Слід також зазначити, що лікування цього захворювання досить проблематично з-за того, що причини розвитку хвороби не виявлено, а значить потрібен індивідуальний підхід до пацієнтів.
В основі лікування зазвичай лежить медикаментозна терапія, яка повинна зняти больові відчуття і спастичність м’язів, зменшити дратівливість пацієнта, а також усунути симптоми депресії та розлади сну. Відповідно, в першу чергу призначається лікування невеликими дозами антидепресантів або протиепілептичних препаратів (за результатами досліджень їх ефективність не поступається антидепресантів). За необхідності можуть також використовуватися болезаспокійливі і
З-за постійних больових відчуттів пацієнти зазвичай обмежують себе в рухах, що з часом може призвести до атрофії м’язів. Частково з цією проблемою справляється масаж, але все ж при слабкій стадії хвороби бажано зайнятися лікувальною гімнастикою. Також практично всім пацієнтам з таким діагнозом показано плавання в теплій воді. При легких болях також застосовуються фізіотерапевтичні методи лікування, бальнеотерапія, рекомендується курортне лікування.
Слід зазначити, що це захворювання хронічне і повною мірою позбутися від нього практично неможливо, тому людина повинна навчитися уникати стресів і зайнятися аутогенним тренуванням, що допоможе йому контролювати больові відчуття.