Зміст:
- Клінічна картина
- Прояви у малюків
- Лікування
Що стає причиною розвитку гіпертензійного-гідроцефальний синдрому? Найчастіше таке захворювання з’являється на тлі інфекційного ураження головного мозку та його оболонок. До інших причин можна віднести:
- Рухову гіпоксію.
- Черепно-мозкові травми.
- Порушення відтоку венозної крові
- Гідроцефалію.
- Набряк мозку.
- Новоутворення.
При цьому необхідно розуміти, що цей стан у дітей та дорослих по своїй симптоматиці буде значно відрізнятися. І причинами появи гіпертензійного синдрому у дітей можуть стати зовсім інші чинники.
Клінічна картина
Це захворювання має кілька значних симптомів. До них в першу чергу треба віднести головний біль. Найчастіше такий стан розвивається ввечері і вранці, тому що в горизонтальному положенні рідина в голові виділяється активніше, а її всмоктування помітно знижується.
Не менш важливий і інший клінічний ознака – нудота і навіть блювота, які також більш виражені в ранкові години.
До інших частих проявів хвороби також можна віднести:
- Підвищену нервозність.
- Швидку стомлюваність від фізичної або розумової роботи.
- Предобморочного стану.
- Коливання артеріального тиску.
- Серцебиття.
- Пітливість.
- Темні кола, що з’являються під очима, а також велику кількість розширених дрібних вен в цій області.
- Зниження статевого потягу.
- Метеочутливість.
Проте всі ці прояви ликворно-гіпертензійного синдрому можуть відповідати й іншим патологій головного мозку. Тому пацієнт повинен максимально детально розповісти про свій стан, а лікар — призначити всі необхідні діагностичні процедури, що допомагають встановити точний діагноз і призначити єдине правильне лікування.
Прояви у малюків
Гіпертензійний синдром у новонароджених — це наслідок внутрішньоутробної гіпоксії плода або родова травма. Крім того, причиною захворювання можуть бути і інші патологічні стани, такі, як:
- Внутрішньочерепні крововиливи.
- Недоношеність.
- Ішемічне ураження мозку.
- Внутрішньоутробні інфекції.
- Вади розвитку головного мозку, що носять вроджений характер.
Гіпертензійного-гідроцефальний синдром у новонароджених виражається порушенням сну, неспокійною поведінкою, частим гучним і сильним плачем. Можуть бути підвищена пітливість, нудота і блювота, коливання температури тіла. Причому підвищений внутрішньочерепний тиск ніяк не позначається на розумових та інтелектуальних здібностях.
При огляді дитини першого року життя невропатолог може помітити деякі специфічні симптоми, до яких можна віднести:
- Розвинену мережу підшкірних вен в області скроні та лоба, які сильно виділяються.
- Збільшення великого тім’ячка.
- Відкрите мале тім’ячко.
- Відкриті шви між кістками черепа.
- Окружність голови збільшується швидше, ніж належить.
- Над радужками очей може бути видна смужка білка.
Для підтвердження діагнозу гіпертензійний синдром у немовлят зазвичай необхідні проходження нейросонографії та обстеження очного дна.
У дітей шкільного віку основний симптом – головний біль, яка може бути постійною і посилюватися після фізичного навантаження і вранці.
Гіпертензійного-гідроцефальний синдром у дітей лікується тільки у дитячого невропатолога. Терапія призначається в строгій залежності від клінічних проявів захворювань. Так, наприклад, це можуть бути препарати, які допомагають виводити надлишок ліквору з оболонок мозку або препарати, що нормалізують тонус судин. Можуть використовуватися і седативні засоби.
Щоб поберегти нервову систему дитини, необхідно створити такі умови, щоб дитина до року плакав як можна менше, більшу частину дня проводив на вулиці, дотримувався режиму дня. Дуже важливо оберігати дитину від всіляких інфекційних захворювань.
Лікування
Гіпертензійного гідроцефальний синдром у дорослих також лікується у невропатолога. Так як постійне підвищений тиск в головному мозку може бути прямою загрозою для життя, то лікування повинно розпочатися якомога раніше після постановки діагнозу.
В основі терапії – сечогінні препарати, які збільшують швидкість виведення ліквору і допомагають йому краще всмоктуватися. Терапія проводиться курсами. Якщо ж рецидиви з’являються занадто часто, то лікування необхідно здійснювати постійно.
Якщо гіпертензійного-ликворный синдром спостерігається в легкій ступені, то в лікуванні не застосовують препарати.