Міозит м’язів грудної клітки : головні симптоми, як відбувається лікування

Міозит грудної клітини – це запалення м’язових волокон м’язів грудної клітки, яке характеризується утворенням в м’язах твердих вузликів (вогнищ запалення) та болем у м’язах. Досить часто це захворювання носить хронічний характер, у цьому випадку воно може призвести до атрофії м’язів.

Причини виникнення

Міозит може розвинутися в результаті впливу різних причин. Зокрема, причинами появи міозиту грудної клітки можуть бути:

• інфекційні захворювання;
• паразитарні інфекції;
• токсичні дії;
• травматичні впливу;
• професійні захворювання.

В більшості випадків причиною даного захворювання є інфекційні захворювання – ГРВІ, грип тощо Міозит є в даному випадку ускладненням інфекційної хвороби. Також причиною можуть стати токсичні речовини та вплив різних паразитів, але такі випадки зустрічаються набагато рідше.

Однією з характерних груп є люди, у яких хвороба з’явилася в силу професійної діяльності. Зазвичай в цю групу потрапляють водії, піаністи, скрипалі, оператори ПК. Інакше кажучи, люди, професійна діяльність яких передбачає тривале знаходження в незручних положеннях і позах. Також виникнення міозиту можуть сприяти травми, часті судоми, переохолодження – все це можна описати, як травмуючі фактори.

Одна з найбільш важких форм міозиту грудної клітки – гнійний, який виникає при місцевому інфікуванні м’язи. Наприклад, це можливо, якщо в глибоку відкриту рану потрапляє інфекція, або якщо медичні маніпуляції виконувалися з порушеннями правил гігієни, в результаті чого м’язи була занесена інфекція.

Які бувають форми міозиту грудної клітки?

Розрізняють гостру і хронічну форму міозиту. Гостра форма характеризується сильними болями. Недолечений міозит гострої форми має неприємну властивість переходити в хронічну форму.

Хронічна форма міозиту грудної клітки не проявляє себе так явно, так що людина може довгий час просто не звертати увагу на свій стан. Болі при хронічній формі з’являються не так часто, вони будуть тільки посилюватися при несприятливих впливах (переохолодженні, зміні метеоумов, тривалого перебування в незручній позі).

Також варто відзначити дві поширені різновиди захворювання – дерматоміозит та поліміозит.

Дерматоміозит зазвичай з’являється у жінок середнього і молодого віку. Причина захворювання точно не визначена, передбачається, що вона може ініціюватися вірусом або генетичними факторами (спадкова схильність). Зазвичай захворювання проявляє себе після стресу, переохолодження, застудних захворювань, а в деяких випадках – після впливу сонячних променів. Хвороба вражає шкірний покрив, вона виражається в появі висипу на обличчі, руках, верхньої частини тулуба. Ці висипання мають червоний або фіолетовий колір, в деяких випадках з’являється набряклість повік. Супроводжується захворювання підвищеною температурою, слабкістю, ознобом, різкою втратою ваги. При цьому погіршення стану може відбуватися як стрімко, так і поступово. Дерматоміозит має ряд неприємних наслідки. Після нього може довгий час зберігатися вкорочення і в’ялість м’язів, можливі скупчення під шкірою солей кальцію, що завдає серйозну біль.

Поліміозит – форма міозиту, що вражає відразу кілька груп м’язів. Болі в цьому випадку менше виражені, основний симптом, як і у хронічної форми, хронічна слабкість м’язів. Причому людина може навіть не розуміти, що він хворий. Просто спочатку йому важко підніматися по сходах, наприклад, потім – важко встати зі стільця і т. д. Головною проблемою при полимиозите є поступова атрофія уражених м’язів, притому, що хвороба явними симптомами не супроводжується. Наслідки можуть бути найсумнішими. Також ця форма хвороби може супроводжуватися розвитком артриту – з’являється набряклість м’язів і припухлість суглобів. У будь-якому випадку при своєчасно розпочатому лікуванні всі зазначені симптоми зникають і настає одужання.

Симптоми, які з’являються при даному захворюванні

Для міозитів взагалі характерні ниючі болі в м’язах, які посилюються при русі. Також в деяких випадках в м’язах можуть прощупуватися тяжі або щільні вузлики, які і є осередками запалення. Дещо відрізняється у своєму прояві гнійний міозит, який може виникнути при відкритій травмі в результаті попадання в рану інфекції. У цьому випадку можливе підвищення температури тіла, озноб, поступове посилення болю, м’яз може ущільнитися, припухнуть і постійно перебувати в напруженому стані, шкіра над ним червоніє.

Гострий міозит виникає і проявляється відразу, зазвичай це відбувається досить несподівано, після різкого м’язового напруження, травм або гострих інфекцій.

Хронічний міозит зазвичай є наслідком якої-небудь інфекції або як продовження не недоліковані гострого міозиту.

Міозит проявляє себе локальними болями, сила і інтенсивність яких поступово наростає. Біль зазвичай різко посилюється при рухах, які призводять до скорочення уражених м’язів. Також посилюється біль при зондуванні м’язів, особливо при промацуванні тяжів і вузликів в м’язах. Також можлива поява набряклості або припухлості м’язів, в деяких випадках – почервоніння шкіри (при гнійній формі міозиту грудної м’язи). В результаті з’являється захисне напруження м’язів, що призводить до обмеження рухів в суглобах. З-за больового синдрому і постійної напруги з’являється м’язова слабкість, в деяких випадках відбувається атрофія уражених м’язів.

<!—

Іноді можлива поява головного болю, температури, може підвищитися чутливість шкіри. Болючість ущільнених м’язів може посилюватися не тільки при русі, але і при зміні погоди, або взагалі під час спокою або сну, вночі. У легких випадках біль може пройти через кілька днів, але при дії несприятливих факторів (переохолодження, травми, перенапруження) часто трапляються рецидиви хвороби.

Також дуже своєрідною формою міозиту взагалі є ураження, викликані паразитами. В цьому випадку характерні не тільки болю в м’язах, але і лихоманка.

Як відбувається лікування?

Лікування міозиту грудної клітки є строго індивідуальним і проводиться під наглядом лікаря. Лікування полягає в боротьбі з інфекцією у поєднанні з правильною організацією праці та заняттями спортом.

В першу чергу визначається характер і причина захворювання, оскільки саме від цього залежить вибір подальшого лікування. Наприклад, у разі інфекційного ураження призначаються антибіотики, якщо походження хвороби – паразитарне, то призначаються антигельмінтні засоби і т. д.

Але в будь-якому випадку будуть призначені знеболюючі (анальгетики) і протизапальні препарати. Зазвичай застосовуються нестероїдні протизапальні препарати, такі як кетонал, нурофен або диклофенак, при цьому вони можуть застосовуватися як перорально, так і парентерально. При локальних міозитах хороший результат дає терапія з застосуванням зігріваючих мазей (финалгон, апізартрон). Препарати такого типу чинять місцевоподразнювальну дію, покращують трофіку м’язів і сприяють зменшенню напруги, завдяки чому больовий синдром слабшає.

При гострому міозиті прописується постільний режим і обмеження фізичної активності, уражених м’язів необхідно забезпечити спокій. При підвищеній температурі можливе застосування жарознижуючих засобів. Уражені м’язи слід тримати в теплі, для чого застосовують зігріваючі вовняні пов’язки (сухе тепло).

При гнійному міозиті слід звертатися до хірурга. Досить імовірно, що доведеться робити розтин вогнища інфекції для видалення гною, після чого буде накладена дренажна пов’язка.

Також при лікуванні міозиту грудної клітки застосовують масаж, фізіотерапевтичні методи, спеціальну дієту і лікувальну фізкультуру.