Синдром малої грудної м’язи — симптоми і лікування

Зміст:

  • Клінічна картина
  • Діагностика
  • Консервативна терапія

Синдром малої грудної м’язи, який ще називається синдромом Райта-Менделовича, з’являється у тих, у кого є діагностовані м’язово-тонічні або нейродистрофічні зміни з боку малої грудної м’язи. Все це негативно впливає на судинно-нервові сплетіння, яке проходить прямо під цією м’язом, а точніше, викликає компресію.

Чому таке може статися? Найчастіше стає причиною збільшення в розмірах або склерозування м’язової тканини. Провокуючими факторами, які обов’язково слід враховувати, можуть бути тривалі роботи, пов’язані з частим відведенням плеча в бік. Найчастіше це спостерігається у малярів та художників.

У такому положенні натягнута до межі м’яз притискує судинно-нервове сплетення до дзьобоподібного відростка лопатки. Якщо ця мікротравма відбувається постійно, то настає не тільки звуження просвіту артерії, але і спазм судин.

При виниклої компресії нерва з цього сплетення відбувається необоротне поразка мієлінізованих волокон. Недолік мієліну призводить до розвитку слабкості м’язи по типі парезу. Парез – це початковий симптом захворювання, надалі без надання медичної допомоги до симптомів приєднується парестезія.

Клінічна картина

Симптоми синдрому малої грудної м’язи – в першу чергу, це біль у грудній клітці у місці, де знаходиться сама перерастянутая м’яз. Такі больові відчуття можуть віддавати в плече або передпліччя, кисть, в рідкісних випадках – лопатку. При фізичному навантаженні больовий синдром стає помітно відчутніше. На руці в області 4 і 5 пальців відзначається повна відсутність шкірної чутливості.

mal-gr-m

Якщо пацієнт спробує відвести руку назад, то це стає причиною пережиму артерій і вен, що виражається в порушенні пульсації на зап’ясті.

Діагностика

Щоб не сплутати діагноз з іншими захворюваннями, необхідно точно знати, як проявляється синдром. Найпростіше діагностувати патологію за допомогою певних тестів, які обов’язково повинен проводити невролог.

Перше, що повинен зробити лікар – це провести пробу Райта. Робиться вона просто. Для цього пацієнт повинен відвести руку і закласти її за голову. Саме таке положення руки надає максимальний тиск на судинно-нервове сплетення. Буквально через 30 секунд пацієнт буде скаржитися на посилення болю в грудній клітки, плечі, наявність парестезій на долоні, збліднення і набряклість пальців, зменшення пульсації в області променевої артерії.

Цей тест з його класичними проявами дозволяє без зусиль встановити точний діагноз. Також при необхідності може бути виконана пальпація ураженої м’язи або діагностичне знеболення за допомогою анестетиків, після чого всі перераховані вище симптоми захворювання зникають.

Також можна визначити, який саме нерв постраждав в результаті компресії.

  1. Ліктьовий нерв – парез в області згинача зап’ястка та згинача великого пальця.
  2. Серединний нерв – парез променевого згинача.
  3. Променевий нерв – парез м’яза, що відводить великий палець.
  4. Пахвовий нерв – парез дельтоподібного м’яза.

Диференціальний діагноз проводиться з синдромом Стейнброккера (синдром «плече-кисть»), який відрізняється від описуваної патології болісними болями пекучого характеру в плечі й кисті.

Консервативна терапія

Якщо захворювання було отримано на виробництві, то людині необхідно перейти на більш легку працю, так як продовження діяльності робочої тільки погіршить ситуацію. Обов’язково потрібно враховувати зв’язок цього захворювання з іншими патологіями, а саме

Місцеве лікування засноване на введення в область м’язи глюкокортикостероїдів і знеболюючих препаратів. Обов’язкове застосування фізіотерапії, грязелікування, парафінових аплікацій, використання інших теплових процедур. У найбільш важких випадках можуть бути призначені препарати з групи ноотропів, протинабрякові засоби, антиоксиданти, міорелаксанти, гангліоблокатори.

Якщо консервативна терапія виявилась не ефективною, тоді застосовують хірургічне втручання, яке засноване на розтині тих тканин, які здавлюють нерв.

Прогноз багато в чому залежить від своєчасності розпочатого лікування, від заходів, які вживає пацієнт для профілактики ускладнень, а також від того, чи зміг людина змінити професію.

Оставить комментарий