Сколіоз 1 ступеня: симптоми, правильне лікування, вправи

Сколіоз — це стійке бічне відхилення хребта від його нормального положення.

Класифікується він за ступенями, наприклад, сколіоз 1 ступеня — найлегша форма, а 4-й — найважча. Це найбільш поширена класифікація, також сколіоз класифікують за формою викривлення, за походженням, за локалізацією і т.д. Наприклад, за формою викривлення визначають C подібний, S подібний сколіоз першого ступеня. Існує також Z подібний сколіоз, в цьому випадку є три дуги викривлення, але це досить рідкісний випадок. У переважній більшості випадків ця хвороба має невідоме походження і виникає «сама по собі», найчастіше — в період активного росту організму. У цій статті ми поговоримо про сколіоз першого ступеня. Зазвичай його виявляють на диспансерних оглядах в поліклініці або на профілактичних оглядах, які проводяться за місцем навчання. Дане захворювання у дітей — явище досить поширене,

Це небезпечно?

Ставитися до цієї проблеми поверхнево не можна, але і згущувати фарби не варто. Сколіоз хребта 1-го ступеня — не така вже й страшна річ. Найголовніше в цій ситуації — вести постійне спостереження за дитиною і регулярно проводити профілактичні заходи. Прогноз буде тим серйозніше, ніж раніше буде виявлено сколіоз. З іншого боку, він далеко не завжди переходить в другу ступінь, але і гарантій того, що хвороба не буде прогресувати, ніхто не дасть. При цьому сколіоз в «запущеній» формі набагато гірше піддається лікуванню.

Ознаки сколіозу першого ступеня

Найчастіше лікарі визначають, чи, правильніше сказати, підозрюють наявність цієї хвороби тільки за результатами клінічного огляду. Батьки рідко згодні на рентгенографію хребта дитини на ранньому ступені деформації, а фахівці не надто наполягають, оскільки небезпека переходу сколіозу початковому ступені в більш важку деформацію не висока. Та й лікувальна тактика практично не зміниться від підтвердження діагнозу. Проте, тільки рентгенографія в положенні стоячи може достовірно спростувати або підтвердити діагноз. Ніякі інші методи діагностики не здатні її замінити.

Основні симптоми захворювання

Найбільш помітними при сколіозі 1 ступеня є асиметрія плечей, в деяких випадках — таза. Практично завжди з’являються порушення постави, збільшення лордозу і сутулість. При цьому існує такий тип порушення постави, який зовні не відрізняється від сколіозу першого ступеня — млява або асиметрична постава. Вона викликається м’язовим дисбалансом, деформаціїхребців при ній не відбувається. Основною відмінністю є те, що деформація зникає при знятті з хребта осьового навантаження. Наприклад, якщо дитина лежить, то деформація зникає.

Як показує практика, батьки дуже рідко помічають симптоми або зовнішні зміни, характерні для сколіозу. Просто виникає відчуття, що щось не так. Так що не покладайтеся на результат поверхневого огляду. Якщо виникли сумніви, що не все гаразд у дитини зі спиною — краще відразу звертатися до фахівця.

Чи потрібно лікувати такий сколіоз?

Звичайно, ніяких радикальних методів при лікуванні цього захворювання в ранній стадії не застосовується. Наслідки не значні, якщо у людини початкова стадія захворювання, лікування в цьому випадку обмежується профілактичними заходами. В першу чергу так відбувається через те, чи відбудеться подальша деформація до небезпечних 3-4 ступенів. Тим більше, різноманітні профілактичні заходи нічого, крім користі, дитині не принесуть. При цьому дитина отримає навички утримання правильної постави, стан його м’язового корсету, дихальної та серцево-судинної системи покращиться. При цьому всі заходи спрямовані на те, щоб всі групи м’язів дитини були розвинені симетрично, це дозволить виправити ситуацію, а в деяких випадках цього буде достатньо, щоб усунути всі наслідки хвороби і зупинити її розвиток.

Методи профілактики та вправи

Один з основних методів профілактики і лікування при такому діагнозі — вправи, а точніше — комплекси спеціальних фізичних вправ. Чималу роль в профілактичних заходах відіграє також масаж, курс якого потрібно проходити періодично, зазвичай — раз на рік або півроку. Корисним також буде відправити дитину на заняття оздоровчим спортом. При цьому потрібно враховувати, що далеко не всі види спорту мають профілактичне вплив на розвиток сколіозу. Асиметричні навантаження в даному випадку будуть шкідливі, хореографія або художня гімнастика не підійдуть. Кращим варіантом буде такий вид спорту, де упор робиться на загальну фізичну підготовку. Наприклад, спортивна гімнастика, східні єдиноборства, або просто заняття у фітнес-клубі або спеціалізованому центрі. У будь-якому випадку тренер повинен знати про рекомендації лікаря,Важливо також виховання правильної постави. Дуже важливо, щоб дитина навчилася правильно сидіти — сучасні діти багато часу проводять за столом або за партою. При цьому важливо підвищувати рухову активність дитини, влаштовувати прогулянки, рухливі ігри.

Ризик розвитку хвороби, чи може сколіоз 1-го ступеня перейти в 2-й і більше?

Завжди є ризик, що сколіоз першого ступеня буде розвиватися. Але важливо зрозуміти, в яких випадках ймовірність такого розвитку подій висока, а в яких — мінімальна. При цьому не має значення, у дитини правобічний або лівобічний сколіоз, грудної, грудопоперековий або сколіоз поперекового відділу 1 ступеня, звертати увагу потрібно на зовсім інші чинники:

1. наявність вираженого сколіозу у одного з батьків;
2. ранній вік виявлення, хоча це дуже спірне критерій, вважається, що до віку в 7-8 років говорити про сколіоз з упевненістю взагалі не можна, за винятком вроджених сколіозів. У такому юному віці постава дитини взагалі дуже нестійка. Так що ранній вік в даному випадку — це 7-8 років;
3. погане м’язовий розвиток дитини;
4. присутність порушень постави — сутулості і гиперлордоза;
5. наявність інших деформацій опорно-рухового апарату. Наприклад, деформації тазостегнових суглобів, грудної клітки і т.д .;
6. наявність синдрому системної гипермобильности. Мається на увазі зайва еластичністьзв’язок. Вона визначається при заняттях тими видами спорту, які вимагають гарної розтяжки — йога, балет, ушу і т.п .;
7. низька рухливість дитини.

Є ще ряд критеріїв, але, на жаль, жоден з них не може гарантовано дати прогноз, так що доводиться покладатися на досвід ведучого вашої дитини лікаря і на ефективність профілактичних заходів.