зміст:
- Етіологія міжреберної невралгії
- Клінічна картина міжреберної невралгії
- діагностика
- традиційне лікування
- Народні засоби і методики лікування
Межреберную невралгию еще называют торакалгией. Она проявляется невропатической болью, которая по характеру очень напоминает болевой синдром при сердечно-сосудистых заболеваниях. Межреберная невралгия, несмотря на то, что причиной ее возникновения становятся дегенеративно-воспалительные заболевания позвоночника, остается самой большой медицинской «обманщицей», ведь ее проявления могут напоминать симптомы болезней практически всех органов грудной и брюшной полости.
Данная патология развивается при раздражении и сжатии межреберных нервов. Чаще межреберная невралгия регистрируется среди людей старшего возраста, что можно связать с возрастными изменениями. Среди детей данное заболевание практически не встречается. Надо отметить, что межреберную невралгию нельзя назвать самостоятельной болезнью, поскольку она является лишь сопутствующим симптомом других серьезных патологий. Так, чаще всего она развивается на фоне остеохондроза, сколиоза, опухолевых заболеваний или возникает при смещении позвонков.
Этиология межреберной невралгии
Причинами развития межреберной невралгии могут становиться:
- воздействие низких температур;
- наличие в организме различных заболеваний воспалительного характера;
- травмы, особенно в области грудной клетки и позвоночного столба;
- опухоли спинного мозга в области грудного отдела позвоночника;
- влияние на организм токсических веществ, хронические отравления;
- процесс демиелинизации нервов (повреждение их оболочек);
- заболевания органов пищеварения, которые приводят к недостатку в организме витаминов группы В;
- различные заболевания позвоночника, особенно запущенные формы остеохондроза, межпозвоночные грыжи, которые провоцируют сжатия корешков межреберных нервов, спондилит, болезнь Бехтерева, прогрессирующий кифоз или спондилопатии на фоне гормональных нарушений;
- сахарный диабет;
- вікові зміни в організмі, чим можна пояснити високу частоту даного захворювання серед людей старшої вікової категорії;
- перенапруження м’язів спини;
- постійні стреси;
- хронічна втома;
- застуда і наявність в організмі різних інфекцій, причому досить часто міжреберна невралгія виникає на тлі герпетичного ураження;
- деформація грудної клітини і захворювання ребер;
- плеврит (запалення плеври легких);
- аневризма аорти (її грудної частини).
Саме тому не варто самостійно ставити собі діагноз і призначати лікування — в деяких випадках відсутність лікування при хворобах, які помилково прийняті за міжреберної невралгії, може коштувати пацієнту життя.
Клінічна картина патології
Ознаки міжреберної невралгії часто імітують ураження серцево-судинної системи. Так, у хворих з’являється біль в області серця, яка віддає в ліву лопатку, що помилково розцінюється як серцевий напад, хоча даний симптом пов’язаний тільки з наявністю значних розгалужень міжреберних нервів.
Варто знати, що при болях, пов’язаних з порушеннями в роботі серця, обов’язково реєструються зміни з боку пульсу і артеріального тиску. При міжреберної невралгії такий зв’язок не простежується. Крім цього, при серцевих болях зміни положення тіла не впливають на характер болю, а при пошкодженні міжреберних нервів біль посилюється при рухах, глибокому диханні, а також при чханні і ходьбі.
Важливим діагностичним критерієм для правильної діагностики міжреберної невралгії є те, що біль при даній патології не знімається нітрогліцерином. При цьому слід пам’ятати, що в разі інфаркту міокарда з великою зоною некрозу серцевого м’яза біль може посилюватися при рухах і не зменшуватися після прийому серцевих препаратів, що ускладнює правильну постановку діагнозу і вимагає негайного втручання медиків. Крім того, доведено, що лікарські речовини, які мають седативну, заспокійливу дію (валідол, корвалол, валокордин) зменшують частоту нападів болю при міжреберної невралгії, але практично не впливають на болі, що виникають при органічному ураженні органів серцево-судинної системи.
Варто зазначити, що симптоми, пов’язані з міжреберної невралгією, можуть також маскуватися під ниркову кольку, тому не варто займатися самодіагностикою і самостійним лікуванням в домашніх умовах, а при появі болю в грудях відразу звертатися до лікаря, оскільки причин для її виникнення дуже багато.
Якщо говорити про характер болю, що виникають при міжреберної невралгії, то варто відзначити, що вони мають оперізуючий характер і стають більш інтенсивними при поворотах тулуба або при пальпації окремих ділянок хребта, змушуючи приймати вимушене положення тіла.
Біль може бути гострою, пекучою і поширюватися по ходу нервів. Больовий синдром носить постійний характер і може тривати від кількох годин до кількох діб, заважаючи глибоко дихати, сміятися, кашляти. Крім цього, може виникати оніміння та відчуття «повзання мурашок» в області ураженого міжреберних проміжків.
діагностика захворювання
Питання про те, як вилікувати міжреберної невралгії, вирішується лікарем після ретельного обстеження і з’ясування етіології болю в грудній клітці.
При цьому ураженні обов’язково потрібно обстежити органи грудної клітини з метою виключення запалення легенів, плевриту або пневмотораксу. Якщо біль локалізується з лівого боку тіла, потрібно додатково обстежити серце. Показано проведення електрокардіографічного обстеження серця, яке допоможе виключити ряд важких серцевих захворювань. Крім цього, береться загальний аналіз крові та проводиться рентгенографія хребта.
Для виключення патологій хребта може також проводитися ряд інших інструментальних методів, наприклад, УЗД, КТ (комп’ютерна томографія) і мієлографія, яка допомагає визначати стан нервових корінців.
Традиційне лікування патології
Терапію слід починати при появі перших ознак захворювання. В основі лікування лежить усунення причини больового синдрому та зменшення інтенсивності больових відчуттів. Надалі терапія направлятися на поліпшення трофіки тканин в ураженій ділянці.
При первинному виникненні міжреберної невралгії застосовують рефлекторні методики терапії, до яких відноситься голковколювання, фармакопунктура (введення лікарських засобів в акупунктурні точки), а також вакуумна терапія. При необхідності залучають традиційне фармакологічне лікування, що включає прийом протизапальних, знеболюючих засобів, міорелаксантів і вітамінів групи В.
При вторинної міжреберної невралгії (виникає на тлі захворювань внутрішніх органів) проводять симптоматичне лікування, спрямоване на усунення скарг пацієнтів. Крім цього, допускається використання лікувальної фізкультури.
Лікування має бути комплексним, включати курс мануальної терапії і кінезіології. Якщо причиною міжреберної невралгії є зміщення хребців, лікар може за допомогою спеціальних прийомів відновити нормальне функціонування структур хребта, що в свою чергу допомагає відновити роботу легенів і інших внутрішніх органів.
При міжреберної невралгії застосовується сухе тепло, лазерне випромінювання і магнітотерапія, методики лікування, які передбачають ударно-хвильовий вплив на організм, а також вплив інфрачервоних променів.
Народні засоби і методики лікування
У лікуванні даної патології широко застосовується відвар ромашки аптечної, суміш листя меліси, меду, настойки валеріани лікарської і шкурок апельсина, настій квіток безсмертника.
Біль по ходу нервів допомагає зменшувати сік хрону або чорної редьки, який потрібно втирати в уражені ділянки, а також компреси з розпареними насінням льону.
Прекрасно усуває біль кімнатна герань. Потрібно натерти больові ділянки листком цієї рослини, після чого укутати вовняною хусткою. Подібна дія властива і відвару барбарису. Хороший протибольовий ефект проявляють шалфейні ванни з додаванням морської солі і звичайний точковий масаж.
Варто відзначити, що при неефективності народних методів лікування обов’язково потрібно звернутися до лікаря-невролога, який допоможе з’ясувати етіологію ваших проблем і призначить комплексну терапію, оскільки самолікування може тільки погіршити перебіг міжреберної невралгії. Крім цього, рекомендується пройти консультацію кардіолога і пульмонолога — це дозволить виключити патологію серця і легенів. Якщо ж біль при міжреберної невралгії змінила свій характер, супроводжується запамороченням, наростаючою слабкістю, варто негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.