Зміст:
- Неврологічні причини
- У дітей
- Консервативна терапія
Ригідність м’язів шиї – одне з найбільш хворобливих станів, яке тільки може мати людина. Характеризуються воно підвищеним м’язовим тонусом і в той же час опором при наявності пасивних рухів. Такі м’язи також неможливо і розслабити.
Причому сама ригідність не є самостійною хворобою. В основному це наслідок того чи іншого неврологічного захворювання. І тут найчастіше діагностуються патологічні стану центральної нервової системи.
Однак неврологічні проблеми – це тільки одна з причин. Не менш часто стає джерелом професійна діяльність. До професійних факторів, які призводять до цього хворобливого стану, в першу чергу, варто віднести тривале перебування за комп’ютером, за кермом, тривале перебування в одному положенні, наприклад, при виконанні ручної роботи, або в момент рукоділля.
Напруженість і малорухомість призводять до спазму м’язової тканини, що в свою чергу стає причиною ниючого болю в плечах і в потилиці. При відсутності якого-небудь захворювання для нормалізації стану необхідно лише виконати кілька фізичних вправ, які знімуть напругу, що нагромадилася. Якщо ж ригідність стійка і не проходить на протязі тривалого часу, то слід негайно звернутися до лікаря для з’ясування причин і призначення лікування.
Неврологічні причини
Ригідність шийних м’язів — це стан, який починає проявлятися при багатьох патологіях. В першу чергу це ураження периферичної нервової системи. Це може бути радикуліт або остеохондроз шийного відділу хребта. Обидва ці захворювання є найбільш поширеними, а значить і симптом напруги м’язів при цьому виявляється практично у кожного пацієнта.
Така проблема може виникнути при природженої кривошиї, коли уражаються м’язи грудини тільки з одного боку. Придбана кривошея стає наслідком вивиху шийних хребців, що призводить до порушення слуху і зору. Це також викликає деякий спазм мускулатури.
Причинами можуть бути і такі загрозливі для життя стани, як менінгіт, енцефаліт або крововилив у мозок. Саме крововилив і запальний процес на різних стадіях свого розвитку призводять до різного ступеня напруженості м’язової тканини. Причому це стає провідним симптомом, який з’являється однією з перших – пацієнт не в змозі підборіддям при нахилі голови торкнутися грудей.
І, нарешті, часта причина напруги м’язів шиї – це їх розтягування, що відбувається в момент отримання травми.
У дітей
Ригідність м’язів шиї дуже часто спостерігається у новонароджених. Пов’язано це в першу чергу з незрілої периферичної нервової системою і проявляється протягом перших кількох місяців життя. До 5 – 6 місяців це симптом повністю зникає. Протягом усього цього часу у дитини є такі симптоми, як:
- Напруженість і скутість, яка не проходить навіть під час сну.
- Порушення рефлексів.
- Постійно зігнуті ноги, які притиснуті до тулуба.
- Постійно стиснуті кулачки і схрещені ручки.
- Ригідність м’язів ніг.
Ще один важливий симптом – це здатність малюка тримати голову в нормальному положенні відразу після народження, чого не повинно відбуватися до 6 – 8 тижнів.
Консервативна терапія
Основний напрямок в лікуванні – це усунення першопричини. Однак точно сказати, що стало першопричиною цієї, може тільки лікар після огляду і опитування пацієнта, а також на підставі проведення певних аналізів. Ще один важливий фактор – це індивідуальність лікування, що також необхідно враховувати.
Так, наприклад, якщо причиною став остеохондроз, то лікування повинно бути спрямоване на усунення симптомів. Це може бути прийом знеболюючих препаратів, масаж, мануальна терапія, заняття ЛФК і багато іншого. Однак слід пам’ятати, що проводити таку терапію слід тільки під контролем лікаря.
У випадку появи напруги із-за особливостей професії, людині рекомендується або змінити свій вид діяльності, або почати виконувати щоденну гімнастику, яку треба робити не тільки вдома перед роботою, але і на роботі щогодини, особливо, якщо доводиться постійно і довго сидіти.
А для профілактики основне захворювання слід почати лікувати якомога раніше. Тільки таким способом можна запобігти всілякі ускладнення, включаючи і м’язову напругу.