Зміст:
- Механізм пошкодження
- Клінічна картина
- Діагностика
- Консервативна терапія
- Реабілітація
Перелом хребта – це 0,5% від усіх переломів кісток. При цьому найчастішою травмою у цій категорії можна вважати перелом поперечного відростка хребця і найчастіше він діагностується в поперековій області.
Що може бути причиною в цьому випадку? Найчастіше – падіння з висоти, наприклад, з 3 – 4 поверхів. Друга причина – підняття важких речей, але це в основному виявляється тільки тоді, коли є інші проблеми з хребтом, що і призводить до виникнення перелому. Третя причина – удар в область попереку і травми, отримані за час спортивних занять, частіше всього при виконанні гімнастичних вправ. І, нарешті, це може бути дорожньо-транспортна пригода або пірнання у воду в незнайомому місці, коли немає точних даних про стан дна.
Але перелом трапляється не тільки в результаті удару або падіння. В деяких випадках отримати таке пошкодження можна навіть при падінні з висоти власного росту. З’явитися він може і в результаті іншого захворювання, і тоді буде вважатися вторинним. До таких вад можна віднести туберкульоз кісток, злоякісні пухлини хребта, остеопороз.
Механізм пошкодження
Основний механізм такого ушкодження– це прямий вплив безпосередньо на сам хребет. Але таке трапляється і при непрямій травмі, і тут перелом виникає як наслідок сильного скорочення м’язової тканини, адже м’язи прикріплені до поперечних відростках хребців.
Найчастіше страждає саме третій поперековий хребець. Це пояснюється тим, що він є найдовшим і тому він більше і частіше піддається травматизації.
Переломи можуть бути декількох видів. Перший вид – це одиничний, тобто в цьому випадку страждає тільки сам хребет і ушкодження на ньому зазначається лише одне. У другому випадку діагностується множинний перелом, при якому кісткові відростки уражаються не тільки з однієї, але і з іншої сторони. І в третьому випадку пошкодження поперечного відростка поєднується з ушкодженням ребер.
Якщо ж відбувається зміщення відламків, то тоді страждають оточуючі тканини – м’язи, фасції, судини і нерви.
Клінічна картина
Основний симптом – біль, що з’являється відразу після травми. Вона може посилюватися при спробі потерпілого нахилити тулуб в протилежну сторону від місця травми. При спробі підняти ногу в положенні лежачи в місці ураження також виникає біль. Цей симптом носить назву «прилиплий п’ятка». Також біль посилюється при спробі зігнути ногу в області кульшового суглоба.
Якщо в момент травми сталося пошкодження нервових корінців, то це може виражатися у зниженні артеріального тиску і порушення сечовипускання. При огляді відзначається гематома і набряк в місці удару, а також напруга м’язів попереку.
Діагностика
Перше, що необхідно зробити, це вислухати скарги пацієнта і зібрати анамнез життя, а також обов’язково з’ясувати, чи була в останні дні травма хребта. Часто можуть знадобитися і додаткові методи дослідження. Це може бути рентген, комп’ютерна томографія, ЯМРТ. При необхідності може знадобитися консультація вузьких фахівців, наприклад, окуліста, невролога, травматолога.
Консервативна терапія
Перелом поперечних відростків поперекових хребців лікується переважно консервативно. Основне лікування – постільний режим, який необхідно дотримуватись один місяць, а при призначенні лікаря – і того довше. У положенні лежачи пацієнт повинен перебувати в позі «жаба». При цьому ноги зігнуті в колінах і розведені, а під колінами покладено високий валик.
Для зняття больового синдрому призначаються анальгетики або блокади. Добре допомагає впоратися з болем УВЧ-терапія. У деяких випадках можуть бути призначені судинорозширювальні препарати або мазі і компреси, які мають зігріваючим ефектом.
Реабілітація
Після повного курсу лікування пацієнт повинен пройти період реабілітації. В цей час необхідно займатися лікувальною фізкультурою, відвідувати курси масажу, займатися плаванням і пройти повний курс физиолечения. Також обов’язково носіння пояса-бандажа на область попереку.
Пояс-бандаж володіє багатьма позитивними якостями. Він допомагає підтримувати поперек в правильному положенні. Матеріал володіє дихаючим властивістю, не дратує шкіру і не має швів. Носити бандаж на попереку слід протягом півроку або навіть рік — тут все залежить від характеру ушкодження і від того, як проходив період загоєння та реабілітації.