Зміст:
- Симптоми синдрому
- Діагностика захворювання
- Лікування хвороби
На рівні першого поперекового хребця закінчується спинний мозок. У цьому місці формується своєрідний конус, нижче якого знаходиться волокнисту продовження, яке являє собою пучок нервових корінців. Кінський хвіст спинного мозку — це і є дане волокнисту «продовження» спинного мозку.
Синдром ураження кінського хвоста у людини — один із найбільш складних в лікуванні. Зазвичай ситуація ускладнюється тим, що в даному випадку доводиться мати справу не тільки з больовими відчуттями, а і з порушенням роботи внутрішніх органів малого тазу.
Якщо діагноз не був поставлений вчасно, або ж лікування було розпочато занадто пізно, великий ризик, що нормальну роботу цих органів відновити не вдасться.
Цей варіант компресії або запалення нервових корінців є одним з найбільш небезпечних, він практично завжди вимагає негайного оперативного втручання. Якщо ж проблема не вирішена вчасно, то до порушення роботи органів малого тазу може додатися парез ніг.
Які прояви цього синдрому?
Так, першим і найбільш помітним симптомом є сильна біль в області попереку, яка має властивість поширюватися в ноги. При цьому вона зазвичай спершу проявляється в сідничних м’язах, після чого починає віддавати вниз, «рухаючись» по задній поверхні стегон. Інакше кажучи, при такій проблемі, як синдром кінського хвоста, симптоми досить «чутливі», тому ігнорувати їх досить важко.
Всі інші симптоми цього стану мають неврологічний характер. Так, може проявитися почуття оніміння в області паху, куприка або крижів, у ногах знижується чутливість, з’являється м’язова слабкість. Досить характерним проявом цієї проблеми є порушення роботи кишечника і сечового міхура, а також порушення рефлексів на ногах.
При таких станах больові відчуття поділяють на місцевий і корінцевий біль. Місцева — це хронічна і глибока біль, причиною появи якої є подразнення тіла хребця і м’яких тканин. Корінцевий біль зовсім інша за характером, вона зазвичай гостра і розвивається в результаті компресії нервових закінчень. Одна з відмінних рис болю такого типу — поширення вздовж області, за яку «відповідає» сдавливаемий нервовий корінець.
Як ми вже сказали, ця проблема серйозно позначається на роботі внутрішніх органів тазу. Так, вона може проявляти себе затримкою сечі, зниженням чутливості сфінктера уретри, труднощі при сечовипусканні, запором або нетриманням калу, зниженням чутливості і тонусу ануса.
Як бачите, всі описані вище симптоми досить серйозні, ігнорувати їх важко, тому при їх появі слід негайно звертатися за медичною допомогою.
Ймовірність того, що функції кишечника і сечового міхура вдасться повністю відновити, безпосередньо пов’язана з тим, наскільки швидко буде розпочато лікування, і як довго триватимуть симптоми.
Вважається, що найкращий варіант — проведення хірургічного втручання у перші дві доби після появи перших симптомів кінського хвоста. У цьому випадку проводять видалення тканин, які призводять до здавлення нервового корінця (зазвичай це остеофіт або міжхребцева грижа).
Як проводиться діагностика?
Попередній діагноз лікар ставить на підставі описаних вище симптомів ще на етапі опитування хворого. Після цього основне завдання — виявити причину з’явилася компресії і визначити подальшу тактику лікування.
Крім того, лікар повинен провести додаткові дослідження, щоб переконатися в правильності діагнозу, адже багато симптоми з перелічених можуть з’являтися не тільки при даному синдромі. Крім того, лікар повинен виключити варіанти онкологічної симптоматики або інфекції.
Тому проводяться досить докладні лабораторні аналізи, фізикальне обстеження, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, а також мієлографія. Все разом це дозволяє виявити причину появи больових відчуттів і встановити вогнище компресії. Після цього можна починати підготовку до лікування.
Яке лікування?
Як ми вже сказали, синдром кінського хвоста практично завжди є прямим показанням до хірургічного втручання. Але пропонований курс лікування залежить від причин розвитку компресії.
Так, якщо компресія розвинулася в результаті запальних процесів при
Важливо також враховувати, що лікар має бути дуже обережним при визначенні тактики лікування. Зазвичай у перші 24 години проводиться консервативне лікування, але якщо ефекту не спостерігається, то проводиться екстрене оперативне втручання, що дозволяє зменшити наслідки компресії.