Синдром клубово-поперекового м’яза — симптоми і лікування

Зміст:

• Клінічна картина
• Як позбутися від спазму
• Правила виконання

Клубово-поперековий м’яз належить до тазової мускулатури. Кріпиться вона до малого вертелу стегнової кістки. Призначення її – згинання тулуба і кріплення інших м’язів стегна в області попереку. В розслабленому стані клубово-поперековий м’яз дозволяє притягувати коліна до грудей. Виходить, що вона активно бере участь в процесі бігу, ходьби, а також у координації тіла людини.

Синдром клубово-поперекового м’яза — захворювання м’язово-тонічного характеру. Основна причина – травма самої м’язи, або області тіла, де вона розташована. Найчастіше, а це приблизно 40% від усіх діагнозів, цей синдром спостерігається у людей, які мають ті чи інші захворювання суглобів.

До інших факторів пошкодження можна віднести гематоми в заочеревинному простору. Вони можуть виникати самі по собі, наприклад, при захворюваннях крові, або в результаті травмування області живота. У рідкісних випадках причиною стають пухлини, як первинні, так і з’явилися від метастазів.

Але основна небезпека цього захворювання в тому, що уражена м’язова тканина починає впливати на роботу стегнового нерва, який розташований в безпосередній близькості. Це призводить до розвитку синдрому стегнової невралгії, і якщо відбувається порушення чутливої чи рухової функції цього нерва, є великий ризик того, що нога зовсім перестане згинатися або розгинатися.

Клінічна картина

Синдром клубово-поперекового м’яза, симптоми якого виражені досить яскраво, має в своїй основі спазм, тобто мимовільне м’язове скорочення, що супроводжується не тільки болем, але і порушенням роботи самої м’язи.

Основними симптомами захворювання можна вважати слабкість ноги на ураженій стороні тіла під час згинання або розгинання, що особливо сильно проявляється в ділянці кульшового суглоба. Людині стає дуже важко з положення лежачи прийняти положення сидячи. Іноді зробити це самостійно не виходить.

Страждає і колінний суглоб, тому ходьба, біг, активні заняття спортом часом стають неможливими. Для пересування доводиться використовувати інвалідний візок, милиці, або допомога іншої людини.

Крім спазму м’язи, а це можна назвати своєрідною реакцією на біль, відбувається пошкодження стегнового нерва, що дуже небезпечно при відсутності лікування і якщо м’язи залишаються спазмованими тривалий час.

Больові відчуття можуть розташовуватися в самих різних частинах тіла. Це може бути нижня частина спини, причому в положенні лежачи біль практично повністю зникає. Також біль може відчуватися в кишечнику або по передній поверхні стегна

Як позбутися від спазму

Спазм можна зняти декількома способами. Для цього можна:

1. Скористатися акупунктурою.
2. Зробити самомасаж області стегон і попереку.
3. Сходити в лазню – тепла вода і прогріте повітря добре допомагають.
4. Зробити компрес.
5. Прийняти призначені лікарем медикаменти.
6. Скористатися системою розтягування м’язів.

Синдром попереково-клубової м’язи можна почати лікувати і за допомогою спеціально розроблених вправ, які можна виконувати тільки за призначенням лікаря.

Вправи на розтягування не тільки знімають спазм, але і полегшують загальний стан пацієнта. Це також розслабляє, відновлює тонус, порушений кровообіг, і сприятливо впливає на фізичний та психологічний стан пацієнта.

Правила виконання

Лікування синдрому клубово-поперекового м’яза за допомогою вправ необхідно виконувати за певними правилами.

1. Не можна докладати надмірне зусилля при виконанні занять.
2. Дотримуватися правила дихання.
3. Не перевтомлюватися, а при появі болю вправу припинити.

Перша вправа виконується лежачи на спині. Ногу зігнути в стегні, відвести в сторону, гомілку вільно звісити вниз. Здорову кінцівку також зігнути в області стегна. Спину щільно притиснути до ліжка і зафіксувати таке становище на 20 секунд.

Друга вправа виконується в положенні лежачи на животі. Спираючись на руки, необхідно прогнути тулуб у верхній частині, максимально закинувши голову і витягнувши шию. Зафіксувати положення на 20 – 30 вдихів, після цього повільно опустити голову, тулуб розслабити, і опуститися у вихідне положення.

Третя вправа також виконується на підлозі на спині. Спину потрібно щільно притиснути до підлоги, після чого трохи підняти від підлоги ноги, які треба попередньо зігнути в колінах. Повторювати ці рухи 8 – 10 разів.

Перш, ніж починати таке лікування, треба обов’язково проконсультуватися з фахівцем. Якщо вищеописані вправи не принесли користь, то можна скористатися медикаментозним лікуванням, яке також має призначити тільки невропатолог.