Запалення кісти куприка — симптоми і лікування

Зміст:

  • Клінічна картина
  • Наслідки
  • Хірургічна терапія

Кіста куприка – захворювання, яке може не давати ніяких симптомів багато років, і перші з них виявляються тільки коли починається гострий запальний процес. Найчастіше дана патологія виявляється у чоловіків у віці 15 – 30 років і при цьому запалення розвивається відносно рідко.

Клінічна картина

kop-hod2Перші симптоми з’являються тільки тоді, коли виникає запалення кісти куприка. Перший ознака – відчуття стороннього тіла в області міжсідничної складки. При сидінні і при ходьбі відчувається значний дискомфорт.

Другий ознака розпочатого запального процесу – почервоніння шкіри і поява набряку. Набряк найчастіше розташовується не по центру, а сповзає вправо або вліво. Ще одна ознака патології – поява виділень. Причому з’являються вони з отворів, які періодично можуть відкриватися і закриватися.

У гострому періоді таких отворів може бути до 3 – 4 штук. Після того, як гострий запальний процес закінчиться, отвори, як правило, закриваються самі собою, а на їх місці утворюються грубі рубці.

Серед інших ознак відзначається підвищення загальної температури тіла, інтоксикація, загальне нездужання, місцеве підвищення температури у хворому місці. Якщо ці симптоми були проігноровані, і пацієнт звернувся до лікаря, то наслідки можуть бути найсумнішими. Ці симптоми характерні для пилонидальной форми, але є й інший різновид – дермоїдна кіста, яка при запаленні дає трохи іншу клінічну картину.

Важлива відмінність другого освіти від першої в тому, що воно не утворює отворів, а запалюється сама пухлина, яка без лікування проривається з виходом вмісту назовні. У деяких випадках кіста проривається не назовні, а всередину, і весь вміст потрапляє всередину організму.

Наслідки

Запалення епітеліального куприкового ходу без лікування може з часом перейти в більш серйозну патологію. Наприклад, може утворитися вторинний свищ, причому не один, а безліч. З таких свищів назовні постійно буде витікати вміст освіти. Самостійне лікування в цьому випадку призведе тільки до погіршення ситуації.

У деяких випадках ця патологія переходить в рецидивуючий абсцес, який може то з’являтися, то зникати. При появі абсцесу у людини починають проявлятися всі симптоми запалення, після лікування симптоми проходять, але можуть повернутися знову.

І, нарешті, третє ускладнення – флегмона, або гнійник, який без лікування може загрожувати життю. Що ж стосується переродження кісти в рак, то це швидше виняток, ніж правило. Такі наслідки характерні тільки для хронічного перебігу захворювання.

Хірургічна терапія

operationЛікування запалення кісти куприка проводиться тільки в умовах стаціонару. При цьому дуже важливо визначити, який саме мікроорганізм викликав запальний процес. Тільки після цього аналізу на чутливість можна призначати той чи інший антибіотик. Однак таке лікування без операції дасть лише тимчасовий ефект. Те ж саме стосується прийому протизапальних препаратів. Консервативна терапія допомагає впоратися із запаленням, і може відстрочити операцію, але для повного одужання вона все одно необхідна. Мета такої операції – видалити не тільки кісту, але і утворився епітеліальний хід, свищі, і всі інші наявні отвори.

Хірургічне лікування може бути проведено на будь-якій стадії захворювання, чи то ремісія або самий розпал хвороби. Причому це не екстрене хірургічне втручання, а планова операція, тому перед нею кожен пацієнт спочатку здає різні аналізи і тільки після цього потрапляє на операційний стіл.

Післяопераційний період триває досить довго, тому тут важливо дотримувати деякі правила:

  1. Постільний режим показаний в перший тиждень після операції.
  2. Через добу після операції необхідно змінити пов’язку і робити це щодня до тих пір, поки не будуть зняті шви.
  3. Протягом місяця після операції пацієнтові не можна сидіти.
  4. Після виписки із стаціонару обов’язковий реабілітаційний період, протягом якого не можна піднімати тяжкості.
  5. Регулярно видаляти всі волоски, які починають проростати в області куприка.

При дотриманні цих правил можна сподіватися на те, що період загоєння пройде без ускладнень, а після нього на місці хірургічного втручання залишиться ледь помітний шрам.

Оставить комментарий