Перші прояви хвороби зустрічаються у дітей у віці від року до 3-х років і є його супутниками до кінця життя, викликаючи нестерпні муки. Крім колінного крововилив може відбутися в ліктьові, плечові, гомілковостопні і тазостегнові суглоби. Будь-яка найменша травма, забій або внутрішньосуглобові ушкодження можуть викликати захворювання.
Клініка захворювання
Основна частина патологічних змін пов’язана з різким підвищенням тиску всередині суглоба і порушенням кровообігу в ураженій кінцівці. В результаті чого відмерлі клітини крові впливають на прилеглі тканини, які поступово набувають ворожі для організму характеристики і властивості. Це призводить до того, що гладкий хрящ зазнає змін, розвивається гемартроз. Не пролікований або пролікований неправильно гемартроз здатний викликати руйнування суглоба в повній мірі. Для розвиненого гемартрозу характерні набряклість і припухлість у місці ураження, хворого турбують болі і обмеженість у рухах.
Постановка діагнозу
Що слід зробити, якщо стали помітні підозрілі симптоми – болить вогнище крововиливи, набряк, боляче згинати або розгинати кінцівку? Першим справу треба звернутися до лікаря. Ми зараз звикли, трохи що, одразу шукати інформацію в інтернеті. Це добре, але часто в інтернеті дуже мало правильної інформації або вона може бути помилковою. Тому самостійно приймати будь-які лікарські засоби без консультації у лікаря категорично не рекомендується.
Тільки очна консультація та проведення необхідних досліджень, УЗД, комп’ютерної томографії, іноді МРТ суглоба допоможуть поставити правильний діагноз, на підставі якого лікар призначить ефективне не те, що шкодить здоров’ю лікування. При діагностиці захворювання проводиться пункція синовіальної рідини з ураженого суглоба, яку здають в лабораторію для подальшого вивчення складу. Це дослідження необхідно, щоб диференціювати справжнє крововилив від синовіту. Крім того, завдяки пункції знижується внутрішньосуглобове тиск, що значно полегшує стан хворого. Зволікати з походом до лікаря небезпечно тим, що може розвинутися хронічна форма гемартрозу з супутнім синовітом. Кров, излившаяся в суглобову порожнину є сприятливим середовищем для розвитку хвороботворних бактерій, тому при інфікуванні суглобового вмісту розвивається гнійний артрит.
Лікування і профілактика
Своєчасно розпочате лікування позбавить від багатьох наслідків і ускладнень, в тому числі і від повної нерухомості в суглобі. При лікуванні гемартрозу проводять замісну терапію. У більшості випадків единократное введення медикаментозного препарату може вирішити всі виниклі раптово кровотечі в суглобі. В якості початкового лікування видаляють з суглобової порожнини кров і накладають пов’язку, що давить. Протягом лікування слід забезпечити хворої кінцівки максимальний спокій. Терміни лікування варіюються в межах 2-3 тижнів, далі суглоб треба розробляти для запобігання виникнення фіброзних зрощень.
Запущене з якихось причин захворювання вимагає оперативного втручання, спрямованого на відновлення функціональності суглоба. Можливості хірургії при лікуванні судинних захворювань широкі. Для відновлення рухливості, наприклад колінного суглоба, застосовують методику, при якій видаляють з порожнини суглоба кров, а потім вводять кеналог або гідрокортизон. Даний метод найбільш безпечний і широко застосовний. Проте, проводити цю операцію слід після першого крововиливу. Це забезпечить 100% відновлення функціональності суглоба і збереже його здоров’я на довгі роки.
Наступний не менш перспективний метод лікування гемартрозу – ендопротезування. В ході цієї операції хірурги замінюють пошкоджений суглоб пацієнта на протез із сплаву титану і тефлону. З допомогою ендопротезування можна лікувати гемартрози різного ступеня тяжкості, не боячись відторгнення протезів завдяки тому, що при їх виготовленні застосовуються нейтральні матеріали.
Для профілактики кровотеч приймають препарати, які підвищують згортання крові. Їх також призначають при сильних ударах і травмах, але все ж краще поберегтися і, займаючись спортом, дотримуватися елементарної обережності. В якості допоміжних засобів, але ніяк не самостійних, можна використовувати препарати народної медицини – відвар материнки, кропиви, деревію, лагохілуса.