Зміст:
- Прояви
- Діагностика
- Основні принципи терапії
- Терапія мазями
Субакромиальный бурсит – це патологічний стан, який виникає в плечовому суглобі. Причому найчастіше це захворювання діагностується у професійних спортсменів — тенісистів, гольфістів, баскетболістів.
Патологія виникає тоді, коли на область суглоба доводиться занадто великий внутрішній тиск і навантаження. Це й стає причиною мікротравм в області суглобів і сполучної тканини. Але якою б мінімальною і непомітною не була травма, при її розвитку все одно відбувається виділення невеликої кількості крові, яка накопичується в суглобі і призводить до розвитку запального процесу. Таке запалення називається асептичним.
В результаті цього з’являються сильні болі, а також обмеження рухливості в ураженому суглобі. Так, наприклад, людина не може підняти руки вгору, витягнути їх в сторони або зробити ними кругові обертання. Болючість та обмеження рухів також і супроводжуються набряком.
Однак травма плеча і надмірні навантаження – це не єдині причини появи захворювання. До нього також можуть привести і такі патологічні стани, як часті і тривалі монотонні рухи руками, інфекція, яка потрапила в субакромиальную сумку, гормональні порушення, аутоімунні захворювання.
Прояви
Симптоми субакроміального бурситу правого або лівого плечового суглоба завжди яскраво виражені і в деяких випадках діагноз можна поставити тільки за скаргами пацієнта, не вдаючись до будь-якого обстеженню. До основним ознаками захворювання можна віднести:
- Сильну біль, яка стає буквально нестерпним при найменшому русі рукою.
- Практично постійне відчуття слабкості і втоми м’язів рук. Відбувається це із-за наявності набряку і запального процесу, в який залучаються нервові закінчення плечового суглоба.
- Неможливість рухати ураженою кінцівкою.
- Наявність набряку.
- Хворобливі відчуття при пальпації.
- Під час пункції виявляється рідина з домішкою крові і гною.
Методика лікування залежить тільки від ступеня тяжкості захворювання і від того, як далеко зайшов запальний процес.
Діагностика
Для постановки правильного діагнозу проводяться діагностичні процедури. Так, наприклад, стадію захворювання можна визначити при рентгенографії. У більш важких випадках, коли постановка діагнозу ускладнюється, можуть бути використані такі методи, як МРТ або КТ.
Основні принципи терапії
Лікування цього захворювання має бути комплексною і включати в себе як консервативні методи – мазі, таблетки, вправи, масаж, так і хірургічне лікування, яке проводиться, якщо консервативна терапія не допомагає.
Якщо бурсит знаходиться на гострій стадії, то основні рекомендації – це спокій для руки, зігріваючі компреси і тиснуть пов’язки. Якщо захворювання протікає хронічно, то в період загострення потрібно обов’язково проводити видалення рідини з суглоба з подальшим введенням антибіотиків.
Якщо бурсит викликаний травмою, то в лікуванні можна використовувати гідрокортизон. Ці препарати допомагають впоратися із запальними процесами і не допустити розвитку ускладнень.
Існує кілька оперативних методів лікування цієї патології. Так, наприклад, при необхідності може бути розкрита синовіальна порожнину з подальшим видаленням гною, однак у цьому випадку післяопераційна рана може довго гоїтися.
Найбільш радикальним оперативним методом можна вважати той, який проводиться з повним видаленням синовіальної сумки без її розкриття. До цього способу вдаються лише в крайніх випадках, коли інші методи виявились малоефективними.
Терапія мазями
Лікування субакроміального бурситу плечового суглоба на його початковій стадії завжди починається з використання мазей. Це дозволяє поліпшити загальне самопочуття і прискорює одужання. Найбільш поширеними можна вважати такі препарати, як:
- Вольтарен емульгель.
- Гель Дип Реліф.
- Мазь найз.
- 2% мазь ортофен.
- Фастум-гель.
- Лінімент метилсаліцилату.
- Лінімент хлороформу.
- Финалгон.
- Гимнастогал.
- Мелливенон.
- Випарин.
- Випросал.
- Випратокс.
- Капситрин.
- Камфоцин.
Використовувати ці препарати потрібно строго за призначенням лікаря. Як правило, вони переносяться добре, а з найпоширеніших побічних явищ варто відзначити алергічні реакції – свербіж, кропив’янка, почервоніння шкіри.